Знову ми на межі – в один бік - «совок», «тюрма народів»,авторитарна влада і ти «послушный ей народ». В інший бік –«європейські цінності», в перспективі – заможне і вільне життя в сім»ї таких же вільних народів…
Київ – вже давно став європейським містом і там вибір люди зробили однозначний. Але Київ столиця – вони відкриті всьому світові, ми – провінція, навіть – останні часи - захолустя з усіма витікаючими звідси наслідками: перш за все – відсутністю громадської думки (Грома́дська ду́мка або суспі́льна ду́мка — уявлення про спосіб існування свідомості, як сукупної свідомості окремих індивідів, об'єднаних у соціальних групах. Грома́дська ду́мка являє собою оцінку значущості того, що відбувається - З Вікіпедії) і підміна її «мнением» пануючого класу через монополізовані засоби «масового зомбування» - в нашому випадку - провінційному – скоріше «затуркування»
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого.
Та й більш нічого… Мурашки по шкірі від цих геніальних слів, сказаних ще у 1845 році… І тоді вже були поривання до волі в наших людей – в українців, а не «хахлов»… І тоді слова не перетворилися на діла,і в 2004 не вийшло… «Народ обдурений, мовчить…» Надії і сподівання вручені народом «еліті» не перетворилися на діла… Народ знову «нагнули» і у багатьох зринула думка – «а може так і треба?, а може така в нас ментальність?, хохли повинні знати своє місце…»
Але ж ні! Природна потреба народу в свободі і справедливості пробивається як билинка через граніт. Її не задушити. Але можна знову нагнути…
Що забезпечить нам вільне і краще життя? Знову таки – СЛОВО. Вільне, незалежне, чесне… Конкурентне! Інформативне, а не пустозвінне і гулке як порожня бочка. Таких слів з мене досить – вони душу вимотують і не приносять користі для людини. Це СЛОВО – гарантія вільного розвитку бізнесу в нашій державі, а бізнес – це гарантія справжнього, а не азаровського - покращення життя.
І знову слово Кобзаря: Возвеличу
Малих отих рабов німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Відтак: потрібне СЛОВО, і не там десь у столицях, а тут, у нас. Слово це можна реалізувати тільки через пресу – в широкому сенсі слова – друковану пресу, інтернет, телебачення. Потрібно існуючі видання роздержавлювати і створювати механізм, що запобіг би новій монополізації, уже в приватних руках – можливо акціонування. Потрібно створювати нові видання. І професійне телебачення – місцевого рівня, але обов»язково професійне – це затратно, його може створити тільки народ – від місцевих «олігархів» до звичайного службовця, що внесе дрібну часточку, але відчуватиме, що він співгосподар цього засобу масової комунікації і може викласти свою думку на його сторінках чи в ефірі…
На мою думку, пронесену через десятиліття, саме забезпечення механізмів реалізації свободи слова надасть Україні сталий і вільний розвиток. Наголошую – механізм реалізації права на свободу слова. Без нього СЛОВО перетворюється на «глас вопиющего во пустыне»…
http://pokrovka.dp.ua/viewtopic.php?id=2090
Немає коментарів:
Дописати коментар